滕文公問曰:「滕,小國也。竭力以事大國,則不得免焉。如之何則可?」 孟子對曰:「昔者,太王居邠,狄人侵之。事之以皮幣,不得免焉;事之以犬馬,不得免焉;事之以珠玉,不得免焉。乃屬其耆老而告之曰:『狄人之所欲者,吾土地也。吾聞之也,君子不以其所以養人者害人。二三子,何患乎無君?我將去之。』去邠,踰梁山,邑於岐山之下居焉。邠人曰:『仁人也,不可失也。』從之者如歸市。或曰:『世守也,非身之所能為也。效死勿去。』君請擇於斯二者。」
滕文公問曰:「滕,小國也。竭力以事大國,則不得免焉。如之何則可?」
Намісник Тенг питає: “Тенг країна маленька. Намагаємося як можемо догодити великим країнам, та наче не минути війни. Тож що нам зробити щоб запобігти нещастю?”
「滕文公」,ім'я намісника королівства Тенг。
孟子對曰:「昔者,太王居邠,狄人侵之。
Менцій відповідає: “В минулому, Король Тай жив у місті Бін, проте вороги з півночі хотіли завоювати цю землю.”
「孟子」,Менцій, ім'я одного з найвідоміших філософів Китаю того часу.
「太王」,Тай, ім'я одного з королів минулого (відносно часу цієї розмови).
事之以皮幣,不得免焉;事之以犬馬,不得免焉;事之以珠玉,不得免焉。
(продовження) “Король намагався догодити ворогам шкірами звірів та шовком (в якості подарунків), проте не зміг оминути нещастя. Намагався догодити конями та собаками, проте не зміг оминути нещастя. Намагався догодити янтарем та перлинами, та також не зміг оминути нещастя.”
乃屬其耆老而告之曰:
(продовження) “Він зібрав старців свого міста та й каже:”
『狄人之所欲者,吾土地也。吾聞之也,君子不以其所以養人者害人。
“Вороги з півночі хочуть моєї землі.”
二三子,何患乎無君?我將去之。』
“Шановні панове, чому хвилюватися, що у вас немає намісника? Я збираюсь піти звідси.”
去邠,踰梁山,邑於岐山之下居焉。
Пішов з міста Бін, перейшов гору Лянг, заснував місто під горою Чі і живе там.
邠人曰:『仁人也,不可失也。』
Жителі міста Бін кажуть: “Він гарна і справедлива людина, не можна нам губити його.”
從之者如歸市。或曰:『世守也,非身之所能為也。效死勿去。』
Разом із ним піде велика товпа людей, наче в неділю на ринок. Деякі люди кажуть: “…”.
君請擇於斯二者。」
目錄.